С Х В А Л Е Н О З А Т В Е Р Д Ж Е Н О
рішенням педагогічної ради Директор
МНВК м.Павлограда Міжшкільного навчально-
протокол № 1 від 31.08.2021р. виробничого комбнату трудової
та професійної підготовки і
профорієнтації профорієнтації
школярів та молоді м. Павлоград
_______________ О.І.Єгоров
31 серпня 2021 року
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
МІЖШКІЛЬНОГО
НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО КОМБІНАТУ ТРУДОВОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
І ПРОФОРІЄНТАЦІЇ ШКОЛЯРІВ ТА МОЛОДІ
м. ПАВЛОГРАДА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
для 10-11 класів
І. Загальні положення
Освітня програма Міжшкільний навчально-виробничий комбінат трудової та професійної підготовки і профорієнтації школярів та молоді м. Павлоград
Дніпропетровської області (надалі МНВК) є одним із партнерів загальноосвітніх шкіл міста у спільній роботі з підготовки учнівської молоді до життя та центром трудової підготовки старшокласників міста, координатором профорієнтаційної і методичної роботи з трудового виховання і навчання в загальноосвітніх закладах.
Міжшкільний навчально-виробничий комбінат м.Павлограда знаходиться у комунальній власності, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер. Засновником навчального закладу є Павлоградська міська рада.
Навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», «Положенням про міжшкільний навчально-виробничий комбінат», Статутом закладу та іншими нормативними документами, які є чинними у галузі освіти.
Освітня програма МНВК (далі - освітня програма) окреслює підходи до планування й організації комбінатом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт) профільного навчання, профорієнтації, та розкриває шляхи реалізації викладання предметів освітньої Технології через окремі предмети, курси за вибором, групові заняття.
Головною метою навчального закладу є сприяння розвитку всебічно розвиненої особистості, готової до успішної соціалізації в умовах ринкової економіки.
Основними завданнями навчального закладу є:
підготовка учнів до подальшої освіти та професійної діяльності
формування соціальної, комунікативної, інформаційної та технічної
компетентності учнів на допрофесійному рівні та спрямування їх щодо
майбутньої професійної діяльності;
здобуття первинної професійної освіти;
виховання і соціалізація особистості, яка здатна до формування свідомого
життєвого вибору, самореалізації та прагнення до самовдосконалення і
навчання впродовж життя;
організація суспільно-корисної продуктивної праці учнів та виховання в них свідомого відношення до праці.
Кроки на шляху до здійснення місії та виконання завдань МНВК:
забезпечення реалізації права на здобуття профільної, допрофесійної та
професійної освіти;
забезпечення базової трудової і початкової професійної підготовки учнів,
що включає розвиток їх, як особистості, їх нахилів, здібностей, професійного самовизначення, формування загальнолюдської моралі, придбання необхідного обсягу знань і вмінь про економіку, техніку, нові технології, способи трудової діяльності тощо;
здійснення профорієнтаційної роботи старшокласників на підготовку та
отримання професії, проведення професійного консультування учнів з питань вибору професій, організації професійного відбору, допрофесійної підготовки;
розробка індивідуальної професійної траєкторії з урахуванням
індивідуальних особливостей, інтересів, потреб ринку праці та майбутніх ризиків побудови кар’єри;
пошук, розробка і апробація нового змісту трудового, професійного
навчання і форм його реалізації;
створення умов для реалізації технічної творчості і раціоналізації;
ствердження ролі професіоналізму в умовах конкуренції і виживання,
надання учням можливості для реалізації напрямків трудової підготовки, розкриттю у них позитивних природних нахилів, здібностей і обдарованості, відповідальності за свої дії, формування громадської позиції, власності, гідності;
вивчення предметів інваріантної та варіативної складових навчальних
планів, які не забезпечує загальноосвітній навчальний заклад;
створення безпечних умов праці учнів та здійснення контролю за
дотриманням ними правил охорони праці, безпеки життєдіяльності, гігієни та санітарії, правил протипожежної безпеки;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності закладу.
Навчальний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:
безпечні умови освітньої діяльності;
дотримання державних стандартів освіти;
дотримання фінансової дисципліни.
ІІ. Освітня програма Міжшкільного навчально-виробничого комбінату.
2.1. Перелік нормативних документів щодо організації діяльності МНВК.
Освітня програма МНВК розроблена на основі:
- Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 406, для 11-х класів;
- Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р.№ 408, для 10-х класів;
- Типових навчальних планів та Типових програм професійно-технічного навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 23 вересня 2010 року № 904, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 24 вересня 2012 №1040.
- Навчальних програм з технологій (профільний рівень) для 10-11-х класів загальноосвітніх шкіл, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 28 жовтня 2010 року № 1021.
Освітня програма розкриває шляхи реалізації МНВК освітньої програми закладів загальної середньої освіти, щодо забезпечення навчання предмету «Технології» на профільному та професійно-технічному рівні з досягненням здобувачами повної загальної середньої освіти очікуваних результатів навчання з освітньої галузі «Технології», передбачених:
- Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року №24 (для 11-х класів);
- Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 ( 10-х класів);
-Державним стандартом професійно-технічної освіти «Водій автотранспортних засобів», затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10 липня 2012 р. №802
- Курси за виборои розроблені відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415.
Комбінат здійснює освітню діяльність відповідно до:
ліцензії, виданої Міністерством освіти і науки України відповідно до наказу №516-Л від 11.03.2010р.
свідоцтва про атестацію серія РД №045625 від 31.07.2017р.;
сертифікату про державну акредитацію (серія МВС № 000779 від 07.09.2017р.), на основі:
Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН5.2.008-01);
Положення про міжшкільний навчально-виробничий комбінат, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 30 листопада 1993 року № 430, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 грудня 1993 р. за № 177;
Статуту комбінату;
2.2. Особливості організації освітньої діяльності, комплектування навчальних груп.
МНВК здійснює спільну діяльність із закладами загальної середньої освіти ІІ-ІІІ ступенів за мережевою формою здобуття освіти із забезпечення вивчення предмета «Технології» на профільному рівні. Для забезпечення у МНВК спільного змісту освіти галузі «Технології» заклади загальної середньої освіти передають комбінату педагогічне навантаження з предметів інваріантної та варіативної складової навчального плану в обсязі необхідному для якісної реалізації навчальних програм.
Загальна кількість годин для МНВК формується із розрахунку кількості навчальних годин, переданих закладами загальної середньої освіти на навчальний рік. В рамках переданого навчального часу на підставі заяв батьків (осіб, які їх замінюють), враховуючи бажання дітей, у поточному навчальному році формуються навчальні групи – «Технології, профільний рівень».
Реалізація навчальної програми предмета «Технології» (профільний рівень) з урахуванням матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення комбінату
здійснюватиметься за наступними напрямами:
- Професійне навчання:
Водій автотранспортних засобів категорії «В»;
Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів.
- Профільне навчання:
спеціалізація: Кулінарія;
спеціалізація: Основи дизайну.
- Курси за вибором:
Технічне креслення та комп’ютерна графіка;
Побудова кар’єри.
Відповідно до Типових навчальних планів та Типових програм професійнотехнічного навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 23 вересня 2010 року № 904, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 24 вересня 2012 №1040:
На опанування професій:
- «Водій автотранспортних засобів категорії В» ;
- «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів» відводиться до 680 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10,11-х класах за рахунок технологічного профілю та 10 робочих днів навчальної практики у 10-му класі.
- «Оператор комп’ютерного набору» відводиться до 540 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10,11-х класах за рахунок технологічного профілю та навчальної практики у 10-му класі.
Профільний рівень в 10-х, 11-х класах за спеціалізацією :
- «Кулінарія» Навчальна програма закладів загальної середньої освіти 2010 рік, затверджена МОН від 28.10.2010№1021, відводиться 420год.)
-«Основи дизайну» Навчальна програма закладів загальної середньої освіти 2010 рік, затверджена МОН від 28.10.2010№1021, відводиться 420год.)
Курси за вибором :
- Технічне креслення на базі програми «КОМПАС 3D V12( Автори:
Шестаковський Л.Л.,Ткаченко В. М., відводиться 70год.)
Програма курсу за вибором «Технічне креслення на базі програми «КОМПАС 3D V12» розроблена для учнів 10-11 класів технологічного профілю навчання. Розрахована на 35 годин
- Побудова кар’єри.10-х,11-х класах (Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з трудового навчання і креслення Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (протокол № 2 від 15 квітня 2014 р.); лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, МОН України № 14.1/12-Г-952 від 23 червня 2014 року, відводиться 70 год.)
МНВК м.Павлограда організовує свою діяльність із закладами загальної
середньої освіти ІІ-ІІІ ступеня м.Павлограда співпраці, де визначаеться основні питання: розклад занять, оцінювання навчальних досягнень, відповідальність за безпеку життя і здоров’я дітей тощо.
Формування навчальних груп здійснюється за бажанням учнів, на підставі
їх заяв та згоди батьків (осіб, що їх замінюють).
Освітній процес здійснюється відповідно до розкладу занять, один раз на
тиждень.
Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюється у межах часу, передбаченого навчальним планом, за погодженням з відділом освіти Павлоградської міської ради. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.
Особі, яка опанувала курс професійно-технічного навчання в МНВК і успішно пройшла кваліфікаційну атестацію (ДКА), присвоюється освітньокваліфікаційний рівень “кваліфікований робітник” з набутої професії відповідної категорії та видається свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації, зразок якого затверджено Кабінетом Міністрів України.
2.3. Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття профільної середньої
освіти.
До МНВК зараховуються учні закладів загальної середньої освіти, вибір профільного предмету «Технології» або Курсів за вибором відбувається за бажанням учнів, їх батьків та реалізується через спільну Освітню програму закладу загальної середньої освіти та МНВК.
Прийом учнів до навчального закладу здійснюється для проходження допрофесійної підготовки, профільного навчання або здобуття професії за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікований робітник: за списками шкіл, за поданими заявами, або за результатами співбесіди.
У разі потреби учень має право впродовж першого року навчання змінити профіль навчання.
Формування навчальних груп проводиться на основі заяв учнів та письмової згоди їх батьків, враховуючи їх бажання та нахили опанувати ту чи іншу професію.
Особи, які не зараховані до навчання, які без поважних причин не приступили до занять протягом 20 днів від дня їх початку, які не оформили
медичну довідку за формою, установленою чинним законодавством, за професією «Водій автотранспортних засобів», до навчання не допускаються та переводяться на інші профілі навчання з правом їх вибору учнями.
Обмеження допускаються за медичними та віковими показниками, а також показниками професійної придатності, що визначаються Кабінетом Міністрів
України.
До осіб, які навчаються за програмами підготовки водіїв автотранспортних засобів встановлюються додаткові специфічні вимоги:
- вік після закінчення терміну навчання – не менше 17 років, з віковим обмеженням отримання посвідчення водія після досягнення 18-ти річного віку;
- медичні обмеження.
ІІІ. Навчальні плани.
Основними навчально-методичним документом з планування навчальновиробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах першого рівня атестації – загальноосвітніх школах та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, є навчальні плани з підготовки кваліфікованих робітників.
Навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної
освіти – це документи, розроблені у відповідності з типовими навчальними планами підготовки кваліфікованих робітників з кожної професії, що містять код і назву професії згідно з державним переліком професій з підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ, код і назву професії, спеціальності (спеціалізації) за державним класифікатором професій ДК 003:2010, освітній рівень вступника до ПТНЗ, обмеження щодо їх віку і статі, медичних показників, термін і ціль навчання, графік навчально-виробничого процесу, зведені дані загального фонду навчального часу в тижнях, перелік обов'язкових навчальних предметів, видів навчальних робіт, кількість годин відведених на них, послідовність їх вивчення, обсяг навчального часу на обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти, загальний фонд навчального часу, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів, критерії їх кваліфікаційної атестації, перелік навчальних кабінетів, лабораторій, майстерень, полігонів, вимоги до основних обов'язкових засобів навчання та планований рівень професійної кваліфікації випускника.
Навчальні плани з підготовки кваліфікованих робітників розробляються у відповідності до Типових навчальних планів та Типових програм професійнотехнічного навчання для учнів закладів системи загальної середньої освіти, Державного стандарту загальної середньої освіти та Типової базисної структури начальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у професійнотехнічних навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від 13 жовтня 2010 р. № 947).
Навчальні плани спеціальностей МНВК розроблено відповідно до Державного стандарту, що містять загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення предметів загально-професійної підготовки, професійно-теоретичної підготовки, професійно-практичної підготовки, виробничого навчання в навчальних майстернях, виробничу практику, профільних предметів та спеціальних курсів.
ІV. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
4.1. Компетентності.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті,визначено завдання, які має реалізувати вчитель, майстер виробничого навчання у рамках освітньої галузі. Результати навчання повинні формувати ключові компетентності учнів.
| № з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
| 1. | Спілкування державною (і рідною – у разі відмінності) мовами | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
| 2. | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
| 3. | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
| 4. | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
| 5. | Інформаційноцифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
| 6. | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
| 7. | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
| 8. | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
| 9. | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
| 10. | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх навчальних дисциплін. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
4.2. Наскрізні лінії.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- вивчення спецдисциплін кожної спеціальності – виходячи із наскрізних тем при вивченні предметів спеціальності проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання;
- курси за вибором.
Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предметами за вибором; роботою в проектах; позакласною роботою.
| Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
| Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
| Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
| Здоров'я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
| Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
4.3. Освітні галузі.
Освітню програму укладено за освітньою галуззю – технологія.
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних
навчальних програмах.
4.4. Форми організації освітнього процесу.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроків:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Формами організації освітнього процесу є уроки, інтерактивні уроки (урокдискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, використання проектних технологій та методів навчання (словесні, наочні, практичні), різні, принципи виробничого навчання (науковості і доступності, наочності, самостійності і активності, послідовності, зв’язку теорії з практикою) тощо.
Засвоєння нового матеріалу, розвиток і корекцію основних компетентностей крім уроку відповідного типу, проводять на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Для конференції, дискусії вчителем або майстром виробничого навчання визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. Семінар, як форма організації, об'єднує бесіду та дискусію учнів.Заключна конференція будується у формі дискусії, диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель, майстер виробничого навчання або учні підводять та узагальнюють підсумки обговорення і формулюють висновки.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні застосовують на практичних заняттях. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість використовувати отримані ними знання у практичній діяльності.
Професійно-практична підготовка здійснюється у навчальних майстернях, лабораторіях, навчально-виробничих дільницях та безпосередньо на робочих місцях підприємств. Після завершення вивчення програмного матеріалу предметів в 10 класі організовується виробнича практика.
Виробниче навчання проводиться у відповідності до програми професійнопрактичної підготовки. Перелік навчально-виробничих робіт з професії розробляється майстром виробничого навчання і визначає завдання, що виконують учні на заняттях виробничого навчання.
Для учнів, які готуються здавати заліки або іспити проводяться консультації, які виконують коригувальну функцію.
Консультація будується за принципом питань і відповідей.
Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.
Залік або співбесіда проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, рівень досягнення компетентностей.
Функцію перевірки та оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, за виконання яких звітують перед вчителем, майстром виробничого навчання.
Практичні заняття можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Проводяться заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Практичні заняття з водіння автомобіля здійснюються на 10 маршрутах з використанням учбових автомобілів.
Складовою освітнього процесу в МНВК є навчальна практика учнів, яка проводиться протягом навчального року і спрямовується на формування в учнів потреби в усвідомленому виборі майбутньої професії.Учні проходитимуть профорієнтаційне діагностування, працюватимуть над проектом «Моя майбутня професія».
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів впродовж навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель, майстер виробничого навчання визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
V. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
У МНВК розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується Освітня програма. При цьому об′єктами, механізмами та термінами моніторингових досліджень є:
1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності:
- підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження
на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років;
- атестація – 1 раз на 5 років;
- добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки;
- дистанційне навчання – протягом року;
- участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах,
семінарах, конкурсах, коучингах, тренінгах, онлайн-курсах,– протягом року.
2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності:
- наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти – постійно;
- наявність необхідної кількості навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін – 2 рази на рік.
3. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – 1 раз на рік.
4. Якість проведення навчальних занять:
- вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років,
- тематичний контроль знань – за потребою;
- класно-узагальнюючий контроль – за потребою.
5. Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей):
- вивчення рівня навчальних досягнень з предметів освітньої галузі – 1 раз на 5 років;
- різні види оцінювання, що відповідають Критеріям оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з професійно-теоретичної та професійнопрактичної підготовки, які є обовязковою складовою навчальної програми спеціальності – на кожному уроці;
- тематичне оцінювання – в кінці кожної теми;
- семестрове оцінювання – в кінці кожного семестру;
- річне оцінювання – в кінці року;
- результати участі у конкурсі «Кращий за професією»;
- державна кваліфікаційна атестація – в кінці навчального року.
Завданнями системи внутрішнього забезпечення якості освіти в МНВК є:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю
знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
VІ. Опис "моделі" випускника закладу
Випускник нашого закладу:
особистість - цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
патріот - з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними
принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
інноватор - здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за
принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.
Освітній процес у закладі спрямований на формування у випускника ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності:
• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність;
• готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та
можливостей, потреб ринку праці.
Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти.
Спільними для всіх компетентностей є:
• вміння: читати і розуміти прочитане,
• висловлювати думку усно і письмово,
• критично мислити,
• здатність логічно обґрунтовувати позицію,
• виявляти ініціативу,
• уміння вирішувати проблеми,
• оцінювати ризики та приймати рішення,
• конструктивно керувати емоціями,
• здатність співпрацювати в команд
